Сьогодні був на судовому засіданні.Цивільна справа щодо сплати аліментів.Мій дід був представником відповідача.Жінка, плачучи розповідала суду як їй важко та який поганий її чоловік.Суд надав технічну переву 5 хвилин.Під час цієї перерви представник хотів пояснити жінці, яким би поганим не був її чоловік це не повинно відображатись на дітях, та цей чоловік-її вибір.Що вони повинні помиритись та старатись жити далі у злагоді.Вона з ненавістю на губах промовила:"він не заслуговує на гарне життя".Мені стало ніяково після цих слів.
Представник опустивши голову промовив:"зрозуміло".
Я ніколи не зрозумію жінок.